- надколювати
- —————————————————————————————надко́люватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
надколювати — юю, юєш, недок., надколо/ти, колю/, ко/леш, док., перех. 1) Трохи, не до кінця розколювати. 2) Проколювати чим небудь гострим, робити уколи зверху … Український тлумачний словник
надколоти — див. надколювати … Український тлумачний словник
надколювання — я, с. Дія за знач. надколювати і надколюватися. Надколювання і вимочування плодів … Український тлумачний словник
надколюватися — юється, недок., надколо/тися, ко/леться, док. 1) Трохи, не до кінця розколюватися; 2) тільки недок. Пас. до надколювати … Український тлумачний словник
надбити — 1) = надбивати (ударивши, пошкодити, зробити тріщину, щербину, відбити шматок тощо), надколоти, надколювати 2) див. відбивати I, 1) … Словник синонімів української мови
проколювати — проколоти (чимсь гострим, колючим пробивати отвір у чому н., проникаючи кудись, даючи вихід чомусь), пронизувати, пронизати, простромлювати, простромити, протикати, проткнути, протинати, протнути, проштрикувати, проштрикнути; надколювати,… … Словник синонімів української мови